-
1 релевантність під умовою
Українсько-англійський юридичний словник > релевантність під умовою
-
2 гарантія з відкладеною умовою
Українсько-англійський словник > гарантія з відкладеною умовою
-
3 договір під відкладеною умовою
conditional contract; escrowУкраїнсько-англійський словник > договір під відкладеною умовою
-
4 згідно з умовою
согла́сно усло́виюУкраїнсько-російський політехнічний словник > згідно з умовою
-
5 обусловливать
обусловить1) обмежувати, обмежити умовою. Он ничем не обусловил своего содействия - він ніякою умовою не обмежив своєї допомоги;2) становити підставу, ставати, стати за підставу. -вать, вить собой что-либо - спричинятися, спричинитися до чого. [Вогкість спричиняється до того, що люди частіше нездужають];3) (договором) вимовляти, вимовити. [Умовився за двацять рублів грошей, та ще вимовив собі кожух та чоботи]. Обусловленный -1) обмежений умовою, умовлений;2) залежний від чого.* * *несов.; сов. - обусл`овитьобумо́влювати, обумо́вити; ( служить причиной) зумо́влювати, зумо́вити -
6 умова
ж1) ( застереження) condition; stipulation; (як пункт договору, угоди тж.) proviso, provision, clause; termsумови договору — terms of a treaty; terms and conditions of a contract
з умовою (за умови), що — on condition that; provided, providing
ставити умовою — to stipulate, to condition
2)умови життя — living conditions, circumstances ( conditions) of life
3) ( передумова) precondition4) іст. agreement, contract -
7 tail
1. n1) хвіст, хвостик2) те, що нагадує хвіст3) іст. кінський хвіст (емблема влади в Туреччині)5) нижній кінець (чогось); кінчик; край6) задній кінець, край (чогось)7) кінцева фаза8) заключна частина9) спідниця; нижня частина сукні10) пола, фалда11) шлейф12) pl фрак13) амер. сищик, філер, «хвіст»14) черга, «хвіст»15) зворотний бік монети, решка16) pl покидьки; рештки17) менш впливова частина (політичної партії)18) спорт. слабша частина команди20) тех. хвостовик (інструмента)21) ав. хвостове оперення; хвіст22) військ. тил23) друк. нижній обріз (сторінки)24) розм. зад, сідниці25) юр. спадкоємне майноtail assembly (unit) — ав. хвостове оперення
tail gun — ав. хвостова гармата
6) обтяжений тиламиtail skid — ав. хвостовий костиль
tail slide — ав. ковзання на хвіст
tail turret — ав. хвостова вогнева установка; хвостова турель
tail wheel — ав. хвостове колесо
to follow at smb.'s tail — іти назирці (по п'ятах) за кимсь
to have the tail between the legs — піджати хвоста, злякатися
to have (to keep) one's tail up (down) — бути у піднесеному (пригніченому) настрої
to turn tail — піджати хвіст; дременути, накивати п'ятами
to twist smb.'s tail — роздратовувати когось, наступати комусь на хвіст
2. adj1) задній; хвостовий2) юр. обмежений умовою3. v1) припасовувати (приробляти) хвіст2) тягти за хвіст3) відтяти (відрубати, відрізати) хвіст5) іти слідом, вистежувати, переслідувати6) утворити хвіст (процесії); іти позаду7) розтягтися ланцюжком9) приставати (до компанії — on)11) буд. бути закріпленим у стіні (про цеглину тощо)12) мор. обплітати татарським обплетенням (кінець троса)13) мор. повертатися кормою14) юр. обмежувати права; обтяжувати зобов'язаннями (про нерухоме майно)tail after, tail along — а) іти назирці (по п'ятах), переслідувати; б) плентатися у хвості, пасти задніх
tail away, tail off, tail out — а) розтягуватися (про процесію); б) замовкати, завмирати; в) вщухати (про вітер); г) піджати хвіст; кинутися навтіки; д) залишати позаду (суперників)
* * *I [teil] n1) хвістto wag one's tail — виляти хвостом; icт. кінський хвіст ( емблема влади в Туреччині)
2) що-н., що нагадує хвістtail of a kite — хвіст повітряного змія; коса, кіска ( tail of hair)
3) нижній кінець (чого-н.); кінчикtail of a letter [of a note] — хвостик букви [ноти]; задній кінець (чого-н.); край
tail of a procession — хвіст процесії; cл. зад; сідниці
4) краєчок, куточок (ок)to look at sm. out of /with/ the tail of one's eye — глянути на кого-л краєм ока; кинути на кого-л погляд нишком
5) кінцева фаза, кінецьtail of a storm [of an earthquake] — кінцева фаза шторму [землетрусу]; заключна частина, кінець
the tail of a conversation — кінець розмови; короткий заключний рядок вірша; коду ( сонет)
6) спідниця; нижня частина плаття; фалда, поли; шлейф; pl фракto wear tails — носити фрак; носити одяг дорослих
7) свита, кортеж8) сищик, філер, "хвіст"we've got a tail — нас переслідують, у нас хтось сидить на хвості
9) черга, "хвіст"10) pl зворотна сторона ( монети)heads or tails — орел або решка
11) pl хвости (порожня пород; покидьки, залишки)12) менш впливова частина ( політичної партії); cпopт. більш слабка частина команди13) відвідний канал; нижній кінець ставка; потік нижче мірошницького колеса14) cпopт. п'ята ( лижі)15) тex. хвостовик ( інструмент)16) aв. хвостове оперення; хвістtail assembly /unit/ — хвостове оперення
17) мop. штерт18) вiйcьк. тил19) пoлiгp. нижній обріз ( сторінки)••at smb 's tail, in the tail of smb, close on smb 's tail — слідом /по п'ятах/ за ким-н.
to follow at smb 's tail — бути /висіти/ на хвості в кого-н.; невідступно слідувати /йти хвостом/ за ким-н.
with one's tail between one's legs — піджавши хвіст, через страх
to put one's tail between one's legs — піджати хвіст, струсити
to have /to keep/ one's tail up [down] — бути в гарному /у веселому, у піднятому/ [у поганому /у подавленому/] настрої
to twist smb 's tail — діяти кому-н. на нерви, дратувати кого-н.; наступати на хвіст, наступати на мозоль
II [teil] vthe sting is in the tail — присл жало ( у бджоли) у хвості; жовч /вся отрута, саме неприємне/ приберігають до кінця
1) прилаштовувати, прикріпляти хвістto tail a kite — прилаштувати хвіст до повітряного змія; тягти за хвіст; відрубувати або відрізати хвіст; відрізати, обстригати кінчики (у плодів, рослин)
2) (after, on) переслідувати, невідступно слідувати, ходити по п'ятах, "сісти на хвіст"to tail a thief — йти за злодієм, не випустити злодія з поля зору
to tail after the crowd — тягтися за юрбою; розтягтися ланцюжком; тягтися довгою стрічкою ( про процесію)
4) приєднувати до кінця або хвосту; прив'язувати або закріплювати біля хвоста5) махнути хвостом ( про рибу)7) мop. обплітати татарської обплетенням (кінець трос; надставляти кінець)8) мop. повертатися або навалюватися кормоюIII [teil] n; юр.заповідне майно (обмежене в порядку спадкування, відчуження)IV [teil] a; юр. V [teil] v; юр.tail female [male] — майно, наслідуване тільки по жіночій [чоловічій]лінії
обмежувати права, обтяжувати зобов'язаннями ( нерухомість) -
8 апперцепція
АППЕРЦЕПЦІЯ ( від лат. ad - до; регceptio - сприйняття) - термін, який має декілька значень. Спершу його запровадив Ляйбніц. Поштовхом до цього стало відкриття ним існування малих сприйнять, яких ми не усвідомлюємо, а метою - позначити відмінність між ними і сприйняттями усвідомленими. Головним у філософії Ляйбніца стало визначення: А. є "усвідомлене сприйняття". Інколи як синонім вживалося слово "рефлексія", що йшло від Локка, але воно мало інший зміст, бо Ляйбніц визнавав вроджені ідеї - "необхідні істини". В такому розумінні виникало співставлення двох видів знання: сприйняття зовнішніх речей і сприйняття внутрішніх, вроджених істин. З одного боку, рефлексія це - самосвідомість, з другого, А. - свідомість або рефлексивне пізнання. Такі складні переплетіння термінів містили можливості для їхнього подальшого розвитку. Ідеї Ляйбніца в переосмисленому вигляді перейшли в філософію Канта, але до них додається і суттєво інше. Чиста або первісна А. є трансцендентальна єдність самосвідомості, тобто така, що передує досвіду і утворює можливість апріорного пізнання. Два види знання - емпіричне сприйняття і А. - Кант поєднує в нову структуру, суть якої в наступному: коли б свідомість була не єдиною, а мозаїчною, то окремі властивості об'єкта потрапляли б у різні її незалежні частини і синтез їх став би неможливим, а саме в ньому і полягає пізнання. Синтетична єдність свідомості є, отже, об'єктивною умовою будь-якого пізнання. Нарешті, весь набутий досвід, у свою чергу, стає умовою сприйняття. Це - позиція нім. філософа і психолога Гербарта: маси уявлень, що вже співіснують в індивіді, чинять вплив, притягання або відштовхування на нові уявлення, що надходять ззовні Г. ербарт називає цей процес А. і приписує йому роль, за допомогою якої наявний досвід асимілює всі знову приєднувані уявлення і ставить усе нове у зв'язок зі старим. Найвище із уявлень А. вже не підлягає. У Канта таким було уявлення "Я мислю"; Гербарт вважає, що "Я" не єдина сутність, а точка перетину незчисленних рядів уявлень, котра внаслідок їх зміни постійно пересувається. Такі основні сенси А. Поширена її дефініція в філософських словниках - як залежність сприйняття від попереднього досвіду особистості та її психічного стану тощо - веде походження від Гербарта К. антознавство орієнтується на друге тлумачення - трансцендентальна А. як єдність самосвідомості. В словниках загального вжитку можна зустріти посилання на визначення Ляйбніца.М. Булатов -
9 beneficiary heir
правонаступник; особа, яка прийняла спадщину з умовою відповідальності за спадкові борги в межах їхньої вартості -
10 chattel mortgage
закладна на нерухомість; іпотечна застава рухомості, фідуціарна іпотечна застава рухомості; ломбардна застава; продаж-застава рухомості з умовою про викуп -
11 condition an offence
= condition an offense створювати умови для вчинення злочину; ставити умовою вчинення злочину -
12 conditional contract
умовна комерційна угода, комерційна угода за відкладальною умовою -
13 conditional relevance
-
14 heir beneficiary
особа, яка прийняла спадщину з умовою відповідальності за успадковані борги в межах її вартості -
15 mortgage of goods
продаж-застава рухомості з умовою про викуп; фідуціарна іпотечна застава рухомості -
16 stipulate
визначати, передбачати ( в законі); встановлювати (про закон, положення тощо); застерігати ( резервувати право тощо); обумовлювати, ставити умовою; домовлятися- stipulate in an article
- stipulate punishment
- stipulate severe punishment -
17 without-prejudice statement
English-Ukrainian law dictionary > without-prejudice statement
-
18 умовний
1) ( з умовою) conditional, provisionalумовний вирок — probationary sentence, nominal sentence, suspended sentence
2) ( прийнятий) conventional; ( обумовлений) agreed upon, prearranged3) грам. conditionalумовний спосіб — conditional ( subjunctive) mood
-
19 blocked account
блокований рахунок; заморожений рахунок; арештований рахунок; арешт на вклад; рахунок з обмеженим ( за умовою) правом зняття або переказу коштів -
20 conditional contract
договір під відкладною умовою; умовний договір
См. также в других словарях:
американка — I див. американці. II и, ж. 1) Парі, за умовою якого той, хто програв, повинен виконати будь яке бажання іншої сторони. 2) Гра в більярд … Український тлумачний словник
задача — і, ж. 1) Питання (перев. математичного характеру), що розв язується обчисленнями за визначеною умовою. •• Коре/ктна зада/ча задача, що задовольняє вимоги коректності: розв язок якої визначається однозначно. 2) Проблема, що підлягає аналізу та… … Український тлумачний словник
зумовлювати — юю, юєш, недок., зумо/вити, влю, виш; мн. зумо/влять; док., перех. 1) Бути причиною чого небудь, викликати щось; спричиняти. 2) Будучи умовою існування або формування чого небудь, визначати його якість, характер, специфіку … Український тлумачний словник
калокагатія — ї, ж. Термін античної естетики, що означає гармонію зовнішнього та внутрішнього, яка є умовою краси людини … Український тлумачний словник
кворум — у, ч. Установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал … Український тлумачний словник
мар'яж — у, ч. 1) У картярській грі – король і дама однієї масті в одного гравця. || Старовинна картярська гра, умовою виграшу якої є наявність в одного гравця короля та дами однієї масті. 2) Стикування ступенів і основних вузлів ракети. 3) Весілля … Український тлумачний словник
передбачати — а/ю, а/єш, недок., передба/чити, чу, чиш, док., перех. 1) Бачити, припускати що небудь заздалегідь; чекати чогось. || Робити правильний висновок про напрямок розвитку чого небудь, про можливість якоїсь події тощо на основі вивчення фактів, даних… … Український тлумачний словник
при — прийм., з місц. в. Сполучення з прийм. при виражають: Просторові відношення: 1) Уживається з позначенням предмета, місця, простору: а) біля, поблизу якого щось відбувається; б) біля, поблизу якого щось розташовується, міститься; в) в якому, де… … Український тлумачний словник
процентний — а, е. 1) Прикм. до процент 1). || Виражений у процентах. Процентне обчислення. 2) Прикм. до процент 2), 3) Процентні нарахування. || Який приносить процент, проценти. Процентні папери. •• Проце/нтна ста/вка розмір процента, що встановлюється… … Український тлумачний словник
умовний — а, е. 1) Встановлений або визначений за домовленістю між ким небудь; зрозумілий, відомий тільки тим, хто домовився. || Який виробився в якомусь соціальному або професійному середовищі; штучний. 2) Викликаний, спричинений конкретними обставинами,… … Український тлумачний словник
феод — у, ч. У Західній Європі в період феодалізму – земля, а іноді посада та прибутки, що їх одержував васал від свого сеньйора в спадкове володіння з умовою виконання певних обов язків (військової служби тощо); лен … Український тлумачний словник